Одеська сотка 2016

Всім привіт! Хочу поділитися з Вами емоціями)

В 2016 вже було багато тренувань (3800 км на одометрі) та декілька виграних маломасштабних місцевих гонок, але всі тренування були спрямовані на крос-кантрійний напрямок.

А в Одесу зібралися зненацька, номерок позичив в хлопця який не поїхав. Купив велочехол. Богдан Калуцький з Юлею Костик підбили на цю гонку і чітко вирішили всі транспортно-організаторські питання за що їм дуже вдячний.

Далі починалися мої промахи: несерйозний підхід до харчування, непродумана аеродинаміка, та і втома далася взнаки. Стартанули 1800 учасників, виїхали за місто, дивом в міліметрах обминаю завал.. Лідируюча група їде жах не стабільно, йдуть шалені роздачі, 65-45 км/год, вітер лютує, за таких умов в мене на 34 км не витримує діафрагма, дихання затруднилося груди і живіт скувало. Проїжає Женя Догадов, каже сідай на колесо, з останніх сил сідаю проїжаю так ще кілометр-два і розумію що не мій день, група 20-25 людей відїжає в крапку.

Діти які хором кричали в селах і на КП «Молодець! Молодець!..» додавали просто шалених сил.. Біль через 10 хвилин пройшла, і починаю боротися далі..Заді під»їжає Дима Нанаки (одесит з команди «Динамо-Пальміра»), пропонує їхати змінами, кажу «добро!, по кілометру міняємося?», посміхається «каже 200-300 м», потім зрозумів що по кілометру це я загнув) До нас приєднується ще один шосер (нажаль не знайшов ніякі контакти), і так наше тріо змінами ефективно працювало проти шквального вітру. Нікого не пропустили вперед і доїхали майже до фінішу, і тут бачу Догадова, покидаю свою маленьку групу (щось здається що хлопці вирішили мене відпустити..).

Добираю Женю, важко дуже він йшов, чую хрустить шосер, кажу давай на колесо, а він відповідає що немає половини шпиць.. Думаю, нічого не вдію, їду на фініш сам, з побоюванням заблукати, але все добре, фінішна арка поряд. Отримую медаль і час 3 години 12 хвилин..(потім дізнаюся 22 загальне і 8 місце у свої вікові категорії)

Одразу приїхав Женя, пробую провести його велосипед, а колесо так погнуте що майже повністю заклинило, фантастичну силу волі треба було мати, щоб крутити те кляте колесо..
В хлам ушатаний сідаю під якимось деревом, спостерігаю прибуття Антона Яковенка, Юри Бороди, Богдана Погребного, далі підїжає Бодя Калуцький з поганою звісткою про Вітю Щербину, жахлива ситуація — його жорстко збила машина, хай як найшвидше видужує

Потім була швиденька зустріч з морем, невеличка закупка їжі, вокзал і потяг. Дякую всім за підтримку і компанію, мені дуже сподобалося, шалено прожитий день, який запам’ятається на все життя

Фото:

RbdtXuvfSa0

12974514_1121838597867582_57458990057255670_n

CAM01106

CAM01107

uC_aPlFydcE

De_J9KDAN9Y

Відео:

Статистика:
https://www.strava.com/activities/539959509

10 thoughts on “Одеська сотка 2016

  1. Max

    Поздравляю! Всегда почему-то думал, что Одесская сотка — это вело-пробег, а не гонка. Поэтому в этом году так и не намылился — думаю че там делать 10 часов 100 км толпой ехать) А оно вон как там жестко раздают — прямо однодневка какая — еще и с погодой было не очень мягко…

  2. ErmaK

    Круть! Ваня, который Швыдко, проехал 3:25 в моих глазах сброшен с пьедестала (((

    Еще у киевских хлопцев на вокзале украли два вела (!) и во время гонки сбили одного шоссера, о судьбе оного все молчат как в рот воды набравши. Говорят что жив, сотрясение и ключица, но глядя на свернутое на 90 градусов переднее колесо верится с трудом (фоточки можно найти в мордокниге)

    В «Гамбринусе» кофе стоит 70 гривен, штоб их вдавило

  3. жука

    Спасибо, что вложил данную новость и я далекий от велоспорта зад******ный офисный клерк, ездящий на работу на велосипеде, мог узнать о реальном велоспорте в Украине. Жаль, что это пока не Тур дэ Франс, но надеюсь, что это начало… и ты будучи дедом сможешь сказать внукам, что входил в десятку сильнейших в своем возрасте на соревновании такого уровня.

    1. ErmaK

      можно подкачать атрофированную офисную мышцу еще на Киевской и Львовской сотке ))
      а на Опрышках ее забить

  4. Error

    Без подготовки выйдет, но делать этого не нужно. Моя первая сотка была 5 лет назад, а до того около 5 лет не садился на вел вообще, в итоге доехал за восемь с половиной часов В этом году учитывая не совсем приветливую погоду результат мне нравиться больше

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *