Велотурист Саньок із Гонконгщини

Сидів якось юний Сяо, тьху ти, Сан, на березі річки і чекав просвітлення. Просвітлення не приходило.
Сан чекав.
Поряд проходив Учитель, і юний Сан запитав його де знайти просвітлення.

— Де, де,.. —  відповів Учитель, —  в п…е!

Очі Сана спалахнули догадкою!

—  В дорозі твоє просвітлення, шуруй, давай!-сказав на німе питання Сана Учитель.

Юний Сан просвітлів. Купив через інтернетку лісапєт із сумками, тюбєтєйку пінопластову, на руля причепив компутер, а впазуху схова тіліхвон і фотоапарат, шоб, значить, нащадкам своїм на памнять кусок просвітлення привезти.

Поклав(чи положив?) нехитрий скарб у торбу, торбу зашвирнув на лісапєт, і дав по педалям!

Швидко казка розказується, та не швидко ноги крутять! День за днем крутив Сан педалі, по лісах, полях, гаях китайських, по асфальтових хайвеях Монгольщини, по густо заселених містах Киргизщини, по новобудовах Узбекщини і Казахщини! Скрізь його зустрічали гарні  люди, вітали, питалися: «на біса він так далеко поперся». І відповідав їм Юний Сан, шо Учитель послав його добре в п… путь-дорогу, просвітлення шукати!

Довго їхав Сан. Спав під пологом, спав у кибитках, спав у кущах, в хатах спав, і готелях… теж… інколи…

Всі допомагали юному Сану! І лише хитрий Баші з Туркменщини не пустив Сана в свій дім, хоч і схожий був із ним виглядом очей і засмагою сонячною.

Поїхав тоді Юний Сан до сєвєрних народів. А перед собою послав голуба поштового у славне місто Кийов, шоб, значіт, узнать, чи нема якої біди у нього по дорозі! Бо циганка йому, надибана у пустелі, нашептала, шо сєвєрниє люді, буянять страшно у сусєднем доме, мєбєль ламают, обзиваються нехарашо о всєх, вопшем, с ума сошлі. І двері не закрили. Сквозить.

Сан тоді пєрєбєжками, часто таща лісапєт городами, через Воронежчину, Білгородщину, Слобожанщину приїхав накінець у стольний град Кийов. Так йому тут сподобалось, купола залатиє свєркают, дзвони гепають, борщ і вареники в сметані!

І став Сан просвєтлєвать! Довго жив він у стольному Кийові, неділю десь… і сниться йому Учитель його… і погляд грізний, і мова… я тебе, куди, мовляв, послав, ГА?

— Куди, куди… — буркнув Сан, —  в п… їду-їду, вже!

І був пір горою, кухоль пива і три кави, купа фоток, і оповідок. всі жадібно слухали юного Сана, і хтіли так само, як він, просвітлення йти шукати? 

— Де?-спитали Сана.

—  Де, де…в…

І поїхав Сан сьогодні далі, сів на лісапєтку, натягнув на вуха пінопластову тюбєтєйку, а на дупу штанці, вскочив у сідельце-тільки його й бачили! Певне, уже до древлянського міста ЖитоМира доїхав. Хто зна…

Куди їде? На Швейцарщину. Сестричку провідати. Уже вісім місяців їде.

Мені, каже, Кийов як рідний став, і дім твій, Юра-сан, і ти, чуть-чуть просвєтлєнія дали, а я гарний хлоп, тому держи, подяку-і простагає в руках красівєнну таку вазу фарфорову, епохи раннього Мінь Сунь Винь Поставь… миску, значить.

Гарна миска, уже їв з неї. Просвітлів аж.

Ділюсь просвітленням!

_DSC8376 _DSC8383 _DSC8389 _DSC8410 _DSC8369 _DSC8372

Велотурист Саньок із Гонконгщини: 7 комментариев

  1. Миша

    Таки написано весело! И глдавное что таки справедливо! Сколько ж этот Санёк преодолел километров? Как ехал? Что вез?

  2. Юрій Автор записи

    Сан, або Мік, по нашому просто Санько, або Миколка, робить подорож лісапєтом з Гонконгу, в Швейцарію, де живе його сестра. Вирушив у березні, в початковому плані у нього не було України, та туркмен-баші не пустив його в країну, і він від узбеків чухнув до казахів, а поім до сєвєрних людей. Спитався мене, чи варто їхати через динири/линири, був, звісно посланий вдогонку вчительовим словам і покрутив педалі через Воронеж. Перетнув уже купку країн, Китай, Монголію, Казахстан-Киргизстан-Точикистон-Узбекистон-Расія-і приїхав до мене. Списувались ми через відомий сайт warmshowers.org як і з купою інших, до цього, людей.
    Гера з Голандії, наприклад, жила у мене місяць! 🙂 Карлуш з Барселони-пару днів.

    Класний, спокійний чувак!
    -О, борсч! Моя їла борсч у Сибірсь…зловивши мій погляд, понЯв, що продовжувати та порівнювати справжній борщ з якоюсь червоною юшкою не варто! 🙂

    Тепер Санько/Миколка покрутив педалі далі, на Лемберг, тобто Львів. Вчора виїхав з Житомира, вже.
    На фото-це ми тут, у Кийові, робили сабантуйчик в кафешці, мої знайомі запрошували мене байки потравити, та я скромний хлоп, ще встигну, а от Санька запропонував, і всі погодились!
    Тиждень був у мене. Каже сподобалось.
    Вел такий же, як і в Гери був, KOGA, люміній, баули теж кога. Динамо-втулка, замок крутий на задньому колесі… так і їде.
    Його профіль: https://www.facebook.com/profile.php?id=690047542&sk=about
    Сторінка: https://www.facebook.com/santravelblog/timeline
    Сайтец: http://santravelblog.blogspot.com/

    До речі, Карлуш Перец(Вова, ти ж його пам’ятаєш!) у М’янмі попав на якихось гопників, вірніше, він спав, а два чма його побили, пограбували…ледь доповз до якоїсь халупи…
    Неділю назад прислав листа-вже 9 операцій, милиці поки що.
    Але каже, що скоро сяде на лісапєт…

    1. warrior

      Карлош писав що в нього все на лад йде. Дякував за клопоти та переказував що все рівно усі прості люди нормальні. Але трапляється серед людей менше 1% долбойо…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *