Поки салат олів’є ще не встиг зайняти своє місце на нєкоторих спісіфісіскіх частях тела, хочецца нагнать на усіх радостного состоянія і прєдчувствія празніка!
Патаму как к нам едет(нє-є-, нє ревізор!) сам Дєд Мороз! Він щас на Югах ще, спотикаєцця, падає, але очєнь увєрєнно тримає руль лісапєта!
Поки він встає, хочу поки шо от себя лічно поздравіть всєх-всєх лісапєдістов з пришедшім к нам Новим роком, побажать наконец-то поставить свого ровера хоч на один день відпочити і йти уже їсти олів’є!
А тим у кого не стоїть(ровер), а висить(ровер) десь на балконі і чекає тьоплого лєта-нє волнуйтєсь, вас я тоже вітаю з Новим роком, шож подєоать, лєто січас у нас,а в Адессе зіма, але Дід Мороз їздить до всіх і поздравляє!
Чуваки і чувіхи!
Ви були, і є, нереально круті цього року, ви перли в дощ і в жару по болотам, асфальтам, піскам, намотували кілометри на колеса, як макарони на вилку, ВИ ЖИЛИ!
Дай ВАМ Бог здоров’я і в прийдешньому році досягти ще більше, вище, і не спіткнутись!
Докладиваю!
Я старався. Дуже старався. Двома культовими роверами- Сандаликом і Чінеликом.
Так старався, шо аж план перевищив на 17 кілометрів за рік…15017 км.
Живий, хоч і спалив багато дров, аж 398952 Ккал.
Зайняв друге місце на веломарафоні «Київська велосотка-2014» серед таких же возрастних 50-ти ітніх старпьорів, і обще 29 місце серед усіх спортсменів на горних лісапєтах. Проїхав за 2.54.19.
Зайняв перше місце серед старпьорів на МТБ, на гонці з роздільним стартом Обухів-Київ, 30 км по горбам і пригоркам. 1год.09хв.
Проїхав найдовшу відстань за один виїзд-278 км на шосері, і 245-на МТБ.
На Чінеллі(шосер) доганяв Камаз банківський, по Великій Окружній, з горба, у Києві. Коли наставили на мене пулімьота, відстав. Пів-години доказував рєбятам у червоних тюбєтєйках, шо я не бандіт і їхав тіко, щоб провірити скорость! Думаю, мій компютер брехав про 82 км/год. А мо’ й ні, бо як кавалєріст я ходив потім три дні.
З перевалу Присліп, у Карпатах, спускався без весел по гірській річці, метрів триста, на лісапєті. На Говерлу не заліз, бо була осінь, пішов сніг. а у мене були тіко літні труси, без мєха. Поїхав в Ужгород.
Загалом рік пройшов чудово, бо ще був два рази на Казбеці.
Плани на слідуючий рік.
А це вже слідуюча історія, і писати ми її будемо разом з вами! Тут, у Володі, і у себе десь, по кімнатках.
Чуваки і чувіхи!
Перед нами лежить велика книжка з 365-ма чистенькими листочками. Бажаю вам кожному написати на оцих листочках захоплюючі історії нашого життя! А потім ми складемо бібліотеку!
Нехай вам щастить!
